Словаччина – це не лише Фіцо. Як країни співпрацюють на урядовому рівні?

Значна частина громадян підтримує Україну, і на урядовому рівні також робляться практичні кроки для співпраці у відбудові України. Цей порядок денний знаходиться в портфелі віце-прем'єр-міністра Пітера Кмеца та його команди.

Віце-прем'єр-міністр Петер Кмец подав на процедуру коментарів уряду аналіз можливостей для Словаччини від розширення Європейського Союзу, що передбачає включення України. Прем'єр-міністр Фіцо також офіційно та публічно підтримав вступ України до ЄС. Спочатку в Міхаловцях, він повторив це в Ужгороді.

Аналіз Кмека підтвердив, що Словаччина також виграє від вступу України до ЄС. Це було б вигідно для обох країн. Це означатиме розвиток бізнес-можливостей, наприклад, в електротехніки, автомобілебудуванні, машинобудуванні, будівництві та створенні енергетичної інфраструктури.

«Нам також потрібно побачити позитивні наслідки, такі як нові торгівельні та інвестиційні можливості, зміцнення стабільності в регіоні та краща зв’язність ринків, що може призвести до економічного зростання в довгостроковій перспективі», – йдеться в аналізі.

Це також підтверджує той факт, що емігранти, які приїхали до Словаччини з України, сьогодні є користю для держави.

«Справжня правда полягає в тому, що до 2024 року витрати на підтримку емігрантів становили 0,09 відсотка валового внутрішнього продукту (ВВП) Словаччини, а надходження від податків на працю, споживання та інших – 0,36 відсотка ВВП. Це в чотири рази більше, ніж загальне споживання», – підтвердив Юрай Топорчак, директор Департаменту реконструкції України з Офісу віцепрем’єр-міністра.

«Більшість українців поступово влилися на ринок праці та сплачують податки у Словаччині. Це може лише зростати, оскільки у Словаччині ми маємо проблему з більш ефективною інтеграцією українських емігрантів на ринок праці, з визнанням належних сертифікатів. Над усім цим працюється, потенціал ще більший», – додав він.

Топорчак цінує співпрацю з українською стороною.

«Співпраця на робочому рівні чудова. Це залежить від конкретного проекту, але одним з головних партнерів є Міністерство економіки, яке очолює дуже активна перша віце-прем'єр-міністр Юлія Свириденко. Іншим є Міністерство територіального розвитку та громад, яке більш-менш займається інфраструктурними проектами та питанням внутрішньо переміщених осіб. У Києві я зараз планую відвідати делегацію Європейського Союзу, яка сама відповідає за низку проектів. Наприклад, фінансові експерти, надіслані, можливо, зі Словаччини, які хотіли б допомогти Україні в процесі інтеграції. Або ж у Києві є Європейський інвестиційний банк», – заявив він.

Які напрямки зараз найбільш затребувані?

«Абсолютно найважливішим є енергетика. Російська Федерація цілеспрямовано атакує енергетичну інфраструктуру своїми ракетними атаками, тому це відновлення є щоденним завданням. Україна неймовірно стійка в цьому плані, бо може справлятися з щоденними атаками, щоб енергетична мережа просто продовжувала функціонувати. Йдеться не лише про відновлення. Україна вже переживає свою трансформацію саме завдяки процесу інтеграції. Тож це часто проекти з відновлюваних джерел енергії, зміцнення стійкості всієї мережі. Окрім енергетики, є машинобудівна галузь, відновлення промислових потужностей, будівельна галузь розвивається у великих масштабах, тому можливості словацьких будівельних компаній безмежні. Йдеться не лише про відновлення зруйнованого, а й про будівництво нового», – сказав Топорчак.

Він бачить потенціал головним чином у співпраці регіонів західної України, особливо Закарпатської області, яка стає основою української економіки, з прикордонними регіонами східної Словаччини (Кошицький та Пряшівський краї).

Текст Міхала Франка