Падіння, знов падіння і злети: Яким видався туристичний сезон 2020 для Закарпаття? (ПІДСУМКИ РОКУ)

КРИЗА ЗА КРИЗОЮ Й ЗАКРИТТЯ ДЕСЯТКІВ БІЗНЕСІВ

2020 рік почався із провального туристичного сезону. Тоді, коли ми ще й не уявляли, який «карантинний» рік нас чекає, погода уже показувала дулю з маком туристичній сфері на Закарпатті. Передусім через відсутність снігу (хоча це далеко не єдиний чинник) переважна більшість бізнесу, пов’язаного з гостинністю, втратила мільйони. Першими постраждали власники готельних та відпочинкових комплексів, ресторанів, туристичні гіди, продавці сувенірки. Так, за підрахунками «Турінформ Закарпаття», за зиму лише підприємства індустрії туризму в гірській частині Закарпаття недоотримали понад 400 млн грн. Про кризу в зимовому туризмі можна почитати ТУТ.

Закарпатські підприємці мали надію на весняний туристичний сезон. Період цвітіння сакур – це буквально золота жила для надавачів туристичних послуг. Згадаймо, як під сакурами буквально вишиковувалися черги з охочих сфотографуватися, містами ходили чималі екскурсійні групи, робили селфі сотні, тисячі самостійних мандрівників. Але  за один день коронавірус “з'їв” березневі заробітки туроператорів та гідів на Закарпатті. Щодня туристи скасовували тури й відмовлялися від подорожей.

Тоді напів жартома, хоча цілком серйозно, туризмознавець Федір Шандор казав, що на Закарпатті туристів стільки ж, як в Італії – нуль. Він констатував: «Туристична галузь убита – потрібно все починати спочатку».

ТУРИСТИЧНА КРИЗА СТАЛА ПОШТОВХОМ ПІЗНАВАТИ СВОЄ

І на перший погляд смерть туризму таки дала поштовх для розвитку нових, часом неочікуваних, видів подорожей. Так у квітні як грім серед ясного неба на Закарпатті з’явилися туристи. Коли не ходили потяги й були зачинені готелі. Люди зрозуміли, що це надовго й щоб не сидіти у чотирьох стінах, почали їхати до природи – на Закарпаття. Більше про це ми писали ТУТ.

Мандрувати закарпатці почали й віртуально: сакуровий сезон відначився онлайн-екскурсією, яка об’єднала усі райони області й показала сакури кожного з них. Відтак влаштовували й онлайн-екскурсії мініскульптурками, які вже об’єднали не лише Закарпаття, але й інші області та навіть країни. Більше про це читайте ТУТ.

А згодом й узагалі виник так званий ПЛР-туризм. Про нього ми розповідали ТУТ.

Літній відпочинок за кордоном впав до рекордного мінімуму, тож у морському відпочинку закарпатці обмежувалися Туреччиною, Єгиптом та Хорватією. Втім частіше обирали відпочинок в Україні – здебільшого на Закарпатті чи у найближчих областях. До того ж, мандрівники й самі шукали маловідомі цікавинки краю, як-от, приміром, базальтові стовпи, палаци тощо. Ті ж, хто прагнув більш екзотичного відпочинку на Закарпатті, серед іншого, бралися опановувати вічарство.

ПОНАД ДЕСЯТОК НОВИХ ТУРИСТИЧНИХ МАРШРУТІВ КРАЄМ

Бажання пізнавати своє відбилося не лише на подорожах відомими туристичними місцями, але й у прагненні відкривати абсолютно небачені локації, робити їх привабливими для туриста й об’єднувати у маршрути для подорожей: хоч на день – хоч на тиждень.

Один із перших таких туристичних маршрутів у 2020-у – аудіогіди у рамках проєкту «Пізнай Ужгород» від ГО «Щасливі діти». Вже під кінець року команда анонсувала створення ще одного туристичного маршруту «Пізнай Ужанську долину», який реалізують уже у 2021 році.

Ми писали про нові цікаві туристичні маршрути: «Шлях гуні», «Соляний шлях», «Дорога вина та смаку», маршрут «Шляхами карпатських лицарів», «Шлях Плотені», «Карпатський скульптурний шлях», «Шлях Закарпатського живопису», «Культурний шлях – село Дерцен», а також веломаршрут Мукачево-Дерцен.

Наприкінці 2020го року також представили результати дослідження гастрономії та ремесел Закарпаття. Уже цьогоріч за результатами цього дослідження створять смачний та захопливий туристичний маршрут.

НОВІ ТУРИСТИЧНІ АТРАКЦІЇ ТА ПОМІЧНІ ІНСТРУМЕНТИ ДЛЯ ПОДОРОЖЕЙ

Торік активно створювали не лише туристичні маршрути для самостійних мандрівників, але й сервіси для зручних подорожей Закарпаттям.

Так, приміром, у лютому з’явився мобільний додаток, який допомагає у походах Карпатами, а додаток Local допоможе знайти унікальні місця на Закарпатті.

Також створювали нові гастрономічні магніти, як-от торт «Ужанська долина» та пиво «Ужгород».

З’явилися й нові туристичні місця: «Динопарк» на Берегівщині, Музей гуцульської бриндзі у Рахові, бджолине «село» у Колочаві, виноградна гора в Ужгороді, перше штучне море й найбільший аквапарк на Заході України у Косині.

Доступним для екскурсій також став радар, що обороняв СРСР від ракет НАТО та можна було спробувати політ на повітряній кулі.

ВІДРОДЖЕННЯ ЗАМКІВ, МІНІСКУЛЬПТУРКОВИЙ БУМ І НОВІ АРТ-ОБ’ЄКТИ

Гарних новин, пов’язаних із замками Закарпаття у 2020-му було чимало. Певно, найбільша перемога – це реставрація Невицького замку. Торік там укріпили й домурували стіни, відновили обидві вежі та навіть зробили оглядовий майданчик на одній із них – донжоні.

Вагомий внесок у відродження закарпатських замків зробило Агенство регіонального розвитку (АРР) «Закарпаття». Так, АРР втілило масштабний транскордонний проєкт «Соляний шлях», у рамках якого розчистили території Квасівський (про це ми писали ТУТ), Вишківський (читайте ТУТ) та Королевський (публікація ТУТ) замки. Завдяки цьому проєкту також реконструювали паркувально-пішохідну зону поблизу Хустського замку, розробили проєктно-кошторисну документацію на Виноградівський та уже згадані Королевський та Квасівський замки. До всього науковці-історики видали монографію, яка детально розповідає про кожен із замків Соляного шляху. А щоб ще більше мотивувати туристів відвідувати ці замки, поблизу кожного встановили мініскульптурку солекопа – загалом таких аж 5!

Якщо говорити про мініскульптурки, то варто згадати й повернення давно втрачених «малюків» в Ужгород. Так наприкінці року в Ужгород повернулися Кукоц та Бела Барток. Дві мініскульптурки з’явилися і у Сваляві та санаторії «Квітка Полонини».

Ще кілька арт-об’єктів у різних куточках краю з’явилися знову ж таки у рамках ґрантових ініціатив АРР «Закарпаття». Упорядкували територію біля статуї вола у Міжгір’ї (три фотозони на Міжгірщині АРР встановило наприкінці 2019-го). Крім того, встановили скляну інсталяцію, яка дозволяє уявити, як виглядав Середнянський замок. А чинадіївський замок Сент-Міклош обзавівся інсталяцією у вигляді серця, яка передає суть цього місця.

У 2021-му АРР Закарпаття продовжить працювати над відродженням замків. У рамках нових ґрантових проєктів та завдяки виготовленій проєктно-кошторисній документації у 2020-му у замках розпочнуть консервацію стін.

Закінчили складний туристичний рік символічно – винесенням на Боржаву Вифлеємського вогню миру.

Тож нехай прийдешній рік має ще більше туристичних здобутків, а область, відповідно, прибутків.

Ксенія Шокіна для Uzhgorod.net.ua

Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі

  Надіслати другу